![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
totaltelecomЧерез прийняття закону Ківалова-Колєсніченка в українському соціумі виокремилася нова суспільна група, що отримала влучну назву "націонал-потєрпєвшіє". Саме так шановний френд ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
kerbasi пропонує називати тих палких патріотів, які ображені на свою історичну долю аж до повної втрати гумору та здорового глузду. Духовним лідером, очільником націонал-потєрпєвших став Юрій Андрухович. Класик сучасної української літератури настільки розлютився на співвітчизників, що закликав буквально "не давати" російськомовним дівчатам. Мовляв вони і дурні, і латентні прастітутки і воопще...
Зрозуміло, що націонал-потєрпєвшіє з їхніми істериками є невід'ємною складовою ретроградного українства як специфічного явища, що обумовлює багато аспектів сучасного українського життя. Єдине, що втішає мене, це наявність альтернативних поглядів на минуле та бажане майбутнє в середовищі самих прихильників українства. Для мене є показовим, що таку уїдливу, влучну назву - націонал-потєрпєвшіє, - дав їм саме п. Кербаси. Народжений на Півдні України, в Миколаїві, в російськмовному середовищі, він свідомо самовизначився як українець, розмовляє українською і т.і. В звязку з цим в мене є така гіпотеза: якщо на українство і чекає новий, продуктивний етап його історії, то його рушійною силою стануть саме люди двомовні. Для яких українство стало наслідком усвідомлених, зрілих дій. А не було успадковано від батьків, навколишнього середовища etc.
Відчуваючи себе органічно в обох культурах, не маючи проблем ані з рідною російською, ані з українською, ці люди позбавлені лютого ресентименту стосовно всього російського. Ці гострі і безплідні почуття, здається, все таки є одним з наріжних каменів українства класичного. Взірцем якого і є п.Андрухович. Аби українська Мрія, Ідея, Традиція, Сенс і що там ще є, отримали другий шанс, потрібні люди, здатні вийти (чи які вже знахолдяться) за межами ортодоксального українства. Інакше кажучи, для розвитку системи потрібний погляд ззовні.
kerbasi пропонує називати тих палких патріотів, які ображені на свою історичну долю аж до повної втрати гумору та здорового глузду. Духовним лідером, очільником націонал-потєрпєвших став Юрій Андрухович. Класик сучасної української літератури настільки розлютився на співвітчизників, що закликав буквально "не давати" російськомовним дівчатам. Мовляв вони і дурні, і латентні прастітутки і воопще...Зрозуміло, що націонал-потєрпєвшіє з їхніми істериками є невід'ємною складовою ретроградного українства як специфічного явища, що обумовлює багато аспектів сучасного українського життя. Єдине, що втішає мене, це наявність альтернативних поглядів на минуле та бажане майбутнє в середовищі самих прихильників українства. Для мене є показовим, що таку уїдливу, влучну назву - націонал-потєрпєвшіє, - дав їм саме п. Кербаси. Народжений на Півдні України, в Миколаїві, в російськмовному середовищі, він свідомо самовизначився як українець, розмовляє українською і т.і. В звязку з цим в мене є така гіпотеза: якщо на українство і чекає новий, продуктивний етап його історії, то його рушійною силою стануть саме люди двомовні. Для яких українство стало наслідком усвідомлених, зрілих дій. А не було успадковано від батьків, навколишнього середовища etc.
Відчуваючи себе органічно в обох культурах, не маючи проблем ані з рідною російською, ані з українською, ці люди позбавлені лютого ресентименту стосовно всього російського. Ці гострі і безплідні почуття, здається, все таки є одним з наріжних каменів українства класичного. Взірцем якого і є п.Андрухович. Аби українська Мрія, Ідея, Традиція, Сенс і що там ще є, отримали другий шанс, потрібні люди, здатні вийти (чи які вже знахолдяться) за межами ортодоксального українства. Інакше кажучи, для розвитку системи потрібний погляд ззовні.
