![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
totaltelecomКілька разів зустрів у френдстрічці посилання на інтервью, що його дав Українській Правді історик Serhii Plokhii. Мою увагу пригорнув оцей фрагмент:
"– Ви згадали 1991-й рік. Путін апелює до обіцянки Заходу не поширювати НАТО на Схід. Мовляв, ця обіцянка була дана усно, отже, ніде не зафіксована. Де тут правда?
– Ясно, що Путін проводить свою політику і уже під неї підбирає аргументи. Аргумент, що були якісь усні домовленості, які не були зафіксовані ніде, це досить слабкий аргумент, власне, смішний для будь-кого обізнаного з дипломатичною практикою. Наскільки я розумію, а я активно намагався читати в цьому напрямі, були перемовини про це, це був один із варіантів, який був відкинутий Америкою. Тому він ніде і не був зафіксований на папері. Це була одна з робочих версій під час переговорів".
Наприкінці 2017 року National Security Archive при George Washington University оприлюднив низку матеріалів, присвячених саме цьому питанню. Як на мене, їхній зміст не залишає простору для таких висновків, як "це була одна з робочих версій під час переговорів".
NATO Expansion: What Gorbachev Heard
NATO Expansion: What Yeltsin Heard
Очільники західних держав (не тільки США, до речі) неодноразово заявляли радянському, а потім російському керівництву цілком недвозначні assurances. Так, жодних зобовязуючих документів надано не було, Горбачов та Єльцин повірили на слово і переконали не тільки своїх прибічників, а й консерваторів (в тому же Політбюро, наприклад).
Трохи згодом, коли виникла проблема із ядерною зброєю новпосталих держав, слів вже виявилося недостатньо і такі саме assurances були надані Україні в письмовому вигляді.
"– Ви згадали 1991-й рік. Путін апелює до обіцянки Заходу не поширювати НАТО на Схід. Мовляв, ця обіцянка була дана усно, отже, ніде не зафіксована. Де тут правда?
– Ясно, що Путін проводить свою політику і уже під неї підбирає аргументи. Аргумент, що були якісь усні домовленості, які не були зафіксовані ніде, це досить слабкий аргумент, власне, смішний для будь-кого обізнаного з дипломатичною практикою. Наскільки я розумію, а я активно намагався читати в цьому напрямі, були перемовини про це, це був один із варіантів, який був відкинутий Америкою. Тому він ніде і не був зафіксований на папері. Це була одна з робочих версій під час переговорів".
Наприкінці 2017 року National Security Archive при George Washington University оприлюднив низку матеріалів, присвячених саме цьому питанню. Як на мене, їхній зміст не залишає простору для таких висновків, як "це була одна з робочих версій під час переговорів".
NATO Expansion: What Gorbachev Heard
NATO Expansion: What Yeltsin Heard
Очільники західних держав (не тільки США, до речі) неодноразово заявляли радянському, а потім російському керівництву цілком недвозначні assurances. Так, жодних зобовязуючих документів надано не було, Горбачов та Єльцин повірили на слово і переконали не тільки своїх прибічників, а й консерваторів (в тому же Політбюро, наприклад).
Трохи згодом, коли виникла проблема із ядерною зброєю новпосталих держав, слів вже виявилося недостатньо і такі саме assurances були надані Україні в письмовому вигляді.
