(no subject)

[totaltelecom]

Френдстрічка рясніє поздоровленнями на адресу рідної країни, Неньки, Батьківщини із черговою річницею дня її народження. Шановні, скільки можна плутати країну з державою? Україна відома щонайменше чотириста років. Саме ця країна і є нашою алегоричною ненькою, чию метафізичну цицьку ми смоктали, набираючись сил та любові до цієї землі.

А в української держави, що заявила про себе цього дня двадцять шість років тому, ми можемо посмоктати хіба що її державницького прутня. Вона мало того що поклала його на нас одразу після народження, так ще й весь час намагається встромити куди тільки можна. Знаю, що багато хто із вас, мої любі друзі, не бачать в цьому нічого особливого. Декому навіть подобається. Є й такі, хто в захваті від державницьких фрікцій, якщо вони, звичайно, трапляються з кимось іншим. Але я ваші почуття не поділяю.

Святкувати день народження української держави саме 24 серпня мені здається недоречним. Справа в тому, що нинішня держава надто подібна до її папєрєдниці, з якою я також добре знайомий. Як на мене, це просто дві послідовні фази життєвого циклу одного й того ж політичного організму. Ну знаєте, як ото метелик та гусінь. Нібито нічого спільного, а фактично той самий організм, що пережив метаморфоз. А між УРСР та нинішньою державою Україна різниця набагато менша.

Дякую за увагу.