Знову про роумінг
Sep. 18th, 2017 12:13 pmПродовжую коментувати чергову іде-фікс людей із приємними обличчями - "скасування роумінгу із країнами ЄС", цього разу в ефірі "Громадського радіо". Якщо говорити відверто та називати речі своїми іменами, ідея скасування роумінгових платежів для українських абонентів всередині Євросоюзу є інструментом захисту його, Євросоюзу, економічних інтересів.
Українські оператори традиційно мають позитивний баланс у розрахунках із своїми роумінговими партнерами, як в ЄС, так і в Росії та Північній Америці. Це заслуга, в першу чергу, фахівців українських компаній, які довели свої здібності переговорників. Оскільки в суто комерційній площині наші європейські партнери виявилися неспроможними змінити поточну ситуацію, вони задіяли оту саму "м'яку силу".
Скасування роумінгових платежів для українців в ЄС супроводжуватиметься симетричним кроком українських операторів на своїй території, тобто резиденти ЄС не платитимуть за роумінг на нашій територі. Як результат, замість позитивного сальдо, в них (і в України) буде нуль, або навіть від'ємний баланс операцій.
Саме так, до речі, сталося із прибалтійськими операторами, найдешевшими в ЄС. Вони масово подалися на вихід із відповідної програми ЄС, оскільки умови операторських взаєморозрахунків із операторами "Старої Європи" спричиняють від'ємний фінансовий результат для малюків.
Європейський вибір, бла-бла-бла, спільні цінності, бла-бла-бла, новий рівень свободи, бла-бла-бла. І нема ж чим заперечити! А що внаслідок цих дій українська економіка втратить ще кількадесят мільйонів доларів, то є речі, які не можна вимірювати грошима, еге ж?
Ситуація із роумінгом повторює минулорічний сюжет навколо тарифів на міжнародний зв'язок. Так само за цими операціями українські оператори мають позитивний баланс із закордонними партнерами. І так само представникам влади, того разу - в особі голови НКРЗІ, раптом спало на думку, що існуючі тарифі зависокі. Іноземні партнери потерпають, треба їх рятувати! НКРЗІ вольовим рішенням встановила новий рівень розрахункових такс для українських операторів і задекларувала свій намір протягом кількох років знизити їх ледве не до нуля.
На етапі підготовки цього епохального рішення НКРЗІ не надала жодних розрахунків, не озвучила жодних прогнозів. Минув майже рік і нам досі невідомо, яких саме результатів вдалося досягти завдяки цьому крокові. Зокрема, наскільки збільшилися чи впали доходи українських операторів. Цікаво (та й показово, чого вже там), що громадські активісти, які ледь із трусів не вистрибували, агітуючи за цей крок, так само уникають відповідати на запитання щодо його наслідків. Ховаються за лицемірні посилання на комерційну чи навіть державну таємницю.
Як не згадати подив та розчарування ентузіастів концепції аграрної наддержави, коли вони виявили мізерність експортних квот на продукцію українського агропрому. Україна, наприклад, виробляє понад мільйон тон курятини на рік. Квоти на безмитний експорт до ЄС становлять двадцять тисяч тон, тобто менше 0,2%
Ще одне спостереження стосується поширених в українському соціумі поглядів на великий (скоріш за все будь-який) бізнес. Попри показову, позірну ненависть та презирство до "совка", готовність в будь-який момент згадати про "шаріковщину" і т.і., що посполиті, що люди блаародні, так би мовити, розглядають операторські компанії як спекулянтів та глитаїв, що їх незле за будь-якої нагоди трохи тойво, розкуркулити, корочє.
Українські оператори традиційно мають позитивний баланс у розрахунках із своїми роумінговими партнерами, як в ЄС, так і в Росії та Північній Америці. Це заслуга, в першу чергу, фахівців українських компаній, які довели свої здібності переговорників. Оскільки в суто комерційній площині наші європейські партнери виявилися неспроможними змінити поточну ситуацію, вони задіяли оту саму "м'яку силу".
Скасування роумінгових платежів для українців в ЄС супроводжуватиметься симетричним кроком українських операторів на своїй території, тобто резиденти ЄС не платитимуть за роумінг на нашій територі. Як результат, замість позитивного сальдо, в них (і в України) буде нуль, або навіть від'ємний баланс операцій.
Саме так, до речі, сталося із прибалтійськими операторами, найдешевшими в ЄС. Вони масово подалися на вихід із відповідної програми ЄС, оскільки умови операторських взаєморозрахунків із операторами "Старої Європи" спричиняють від'ємний фінансовий результат для малюків.
Європейський вибір, бла-бла-бла, спільні цінності, бла-бла-бла, новий рівень свободи, бла-бла-бла. І нема ж чим заперечити! А що внаслідок цих дій українська економіка втратить ще кількадесят мільйонів доларів, то є речі, які не можна вимірювати грошима, еге ж?
Ситуація із роумінгом повторює минулорічний сюжет навколо тарифів на міжнародний зв'язок. Так само за цими операціями українські оператори мають позитивний баланс із закордонними партнерами. І так само представникам влади, того разу - в особі голови НКРЗІ, раптом спало на думку, що існуючі тарифі зависокі. Іноземні партнери потерпають, треба їх рятувати! НКРЗІ вольовим рішенням встановила новий рівень розрахункових такс для українських операторів і задекларувала свій намір протягом кількох років знизити їх ледве не до нуля.
На етапі підготовки цього епохального рішення НКРЗІ не надала жодних розрахунків, не озвучила жодних прогнозів. Минув майже рік і нам досі невідомо, яких саме результатів вдалося досягти завдяки цьому крокові. Зокрема, наскільки збільшилися чи впали доходи українських операторів. Цікаво (та й показово, чого вже там), що громадські активісти, які ледь із трусів не вистрибували, агітуючи за цей крок, так само уникають відповідати на запитання щодо його наслідків. Ховаються за лицемірні посилання на комерційну чи навіть державну таємницю.
Як не згадати подив та розчарування ентузіастів концепції аграрної наддержави, коли вони виявили мізерність експортних квот на продукцію українського агропрому. Україна, наприклад, виробляє понад мільйон тон курятини на рік. Квоти на безмитний експорт до ЄС становлять двадцять тисяч тон, тобто менше 0,2%
Ще одне спостереження стосується поширених в українському соціумі поглядів на великий (скоріш за все будь-який) бізнес. Попри показову, позірну ненависть та презирство до "совка", готовність в будь-який момент згадати про "шаріковщину" і т.і., що посполиті, що люди блаародні, так би мовити, розглядають операторські компанії як спекулянтів та глитаїв, що їх незле за будь-якої нагоди трохи тойво, розкуркулити, корочє.
Ціни на роумінг та міжнародні дзвінки
Date: 2017-09-18 08:31 pm (UTC)Міжнародний інтерконет на вхідні дзвінки в Україні, як і в Білорусі, до речі, - дорогий, тому дзвінки туди дуже дорогі, тому у міжнародного партнера бажання подзвонити туди місцевому бізнесмену і щось обговорити менше, ніж готовність подзвонити в Європу.
Так само й українські жителі, виїжджаючи за кордон, мають більше можливостей вести бізнес, якщо комунікація з їх офісом та з партнерами в країні, куди вони виїхали для вирішення справ, буде простіша. Так само й туристи, що виїжджають за кордон: у них більше можливостей бути на зв'язку з близькими та партнерами в Україні, якщо ціна на цей зв'язок нижча. І я певен, що з вариантів "більше надходжень до операторів зв'язку та трохи більше то бюджету через податки" та "менше платити за міжанародні дзвінки і ефективніше робити бізнес з Європою" майже всі оберуть друге.
Якщо ви дійсно вважаєте, що краще мати високі ціни на дзвінки в Україну та українцям роумінг за кордоном, давайте екстраполюємо зворотню ідею: якщо підвищити ціни на дзвінки в Україну та роумінг в 10 разів, чи сприятиме це розвитку міжнародного бізнесу і т.д. в Україні, чи навпаки?
Це трохи нагадує метушню аеропорта Борисполя з заходом Ryanair в Україну: за словами Борисполя, варто тримати високі ставки на аеропортове обслуговування (і, відповідно, на квитки, але цей наслідок вони оминають в дискусіях), щоб "державне підприємство отримувало більше прибутку", бо це нібито буде на користь всім пасажирам. В результаті в Європі люди мають можливість літати дешево, але не в Україну, а українці платять шалені гроші за квитки, особливо всередині України.
Re: Ціни на роумінг та міжнародні дзвінки
Date: 2017-09-18 09:10 pm (UTC)Інший приклад, більш абстрактний: пасажир в Європі хоче купити квиток. Є варианти перельоту з європейською компанією та турецькою, до обох компаній пасажир має запитання щодо перельоту. Якщо перша має номер, куди дзвонити дешево, а друга - лише турецький, і в Туреччину дзвонити дорого, то яка компанія за інших рівних обставин має більше шансів отримати дзвінок пасажира, відповісти на його запитання й продати йому квиток? Для того, щоб приклад був більш яскравий, уявімо, що дзвінки в Туреччину подорожчали ще в 10 разів.
Re: Ціни на роумінг та міжнародні дзвінки
Date: 2017-09-21 08:17 pm (UTC)Наскільки я розумію, ви є людиною лівих поглядів і вважаєте сенсом існування приватного бізнесу забезпечення максимального комфорту для громадян та держави. Відповідно, пдітримуєте встановлення соцільно справедливих цін на товари та послуги масового попиту, вважаєте цілком доречним вилучення в бізнесу надмірного прибутку та доходів.
Якщо я помиляюся - дайте знати.
no subject
Date: 2017-09-18 09:20 pm (UTC)Якщо говорити відверто та називати речі своїми іменами, ідея скасування роумінгових платежів для українських абонентів всередині Євросоюзу є інструментом захисту економічних інтересів всіх українських абонентів, що виїздять чи потенційно можуть виїхати в Євросоюз з України, перш за все. Якщо при цьому захищаються ще чиїсь інтереси - та будь ласка.
no subject
Date: 2017-09-21 08:14 pm (UTC)Схоже, ви також вважаєте їх спекулянтами та глитаями, яких незле за будь-якої нагоди трохи тойво, розкуркулити, корочє.