Новая белорусская мысль

[totaltelecom]

С огромной симпатией слежу за тем, как развиваются, ищут свой путь в будущее наши белорусские  соседи. Опыт этой страны интересен тем, что Беларусь единственная из всех республик СССР пошла по пути сохранение социального государства. Про издержки, косяки и перегибы на местах я в курсе, можно не тратить на время на обращение меня в Веру Истинную. Не раз бывал в стране, имел желание и возможность изучить вопрос на месте. В настоящее время государство и общество находятся в тупике, это очевидно. Однако это тупик в десяти, условно говоря, шагах от пропасти, а не в двух-трёх, как наша страна.

Мне интересно следить за тем, как развивается мысль белорусских интеллектуалов. Не прикормленной на чужие деньги вечной "интеллигенции", а людей, погружённых в праксис с одной стороны и критически настроенных к существующему порядку вещей, с другой. Имею удовольствие быть знакомым и с Егором, и с Александром. Мне импонирует их способность и желание мыслить весьма общими категориями. О необходимость мыслить именно так хорошо написано здесь. Что там говорить, если даже такой вопрос как десоветизация рассматривается белорусскими интеллектуалами на порядок яснее, нежели лидерами української спільноти.

Немного отвлекаясь, процитирую пространный документ, недавно опубликованный в еженедельнике "Тиждень.UA" Называется он ни много, ни мало как "Дорожня карта дерадянізації України" На странице, озаглавленной "Безпека", читую буквально следующее: "...Напрями реформування: (...) очищення армії від військових кадрів колишнього СРСР та корупціонерів, формування нового резерву в армії за допомогою європейських країн; підвищення вимог кваліфікації офіцерів (українські цінності, патріотизм (выделено мною - Р.Х.), знання української та іноземних мов, високі професійні навички)"

Ещё раз: критериями оценки кадрового офицера (не призывника) являются, в порядке убывания: укр. ценности, патриотизм, знание украинского и иностранных языков, профессиональные навыки. Ну что тут сказать.... Как не тужатся национально-взволнованные сограждане откреститься от аццкого "совка", как не клянут его, а ничего другого у них не выходит. "Ценности нации и расы" как индульгенция и фетиш.

Короче, ребята подобной ерундой не страдают. На жизнь смотрят куда трезвее:

Экономическое выживание. Белорусские опыты.

Об оккупации Беларуси

Об военные парады

О совместимости национальной демократии и глобализации

Либеральный тоталитаризм: определения и дополнения

Представления о Севере, которые они развивают, есть чистой воды постгуманизм. Для людей, которым искренне непонятно, зачем Украине нужны авиакосмическая и вообще любая сколь-нибудь высокотехнологичная индустрия, всё это чистой воды блажь и дурь. Ограничусь известной сентенцией, что свиньи в силу анатомических особенностей не могу поднять голову настолько высоко, чтобы увидеть солнце. Но это никак не отменяет факт его существования и ещё много-много важных фактов, которые с этим связаны. 

Comments

[noddeat.livejournal.com]

та, моя вибірка — це білоруси, що мешкають у Кракові. Вона, звісно, теж суб’єктивна, але складно вимагати об’єктивності від людини, яка в Польщу потрапила, бо її університет закрили як політично неправильний (тамтовий аналог Могилянки, забув, як називається).

ну але в моїй вибірці є і людина, яка спокійно ставиться навіть до того, шо періодично їй доводилося їздити з Кракова до Мінська, аби відкосити від обов’язкової трирічної державної роботи, яку їй подарував великий диктатор. Просто сам факт того, шо мені не доводилося цього робити, мене дуже тішив свого часу.

[ygleaf.livejournal.com]

Ти розумієш, тут така штука: персонально за тебе я радий :)

Але, якщо незаангажовано, то я не бачу в "обов’язковій трирічній державній роботі", як мінімум, нічого диявольского, так щоб апріорі, за визначенням і безапеляційно ;) Я навіть додам, цитуючи нона_смілодона:

> в беларуси. народ. гоняют. на картошку. а. рабсилу. фиксируют. за. рабочим. местом. при. госзаводах.

— що і в цьому я не бачу нічого жахливого за визначенням.

На все це варто дивитися у контексті і в деталях. І на відміну від нона_смілодона, думка якого начебто рветься відстоювати проти диктатора права народу, який ганяють на картоплю — а насправді нон_смілодон захищає свою абстрактну ідею, яка його просто пре, і народ тут вопщємто на двадцятому місці — я мав неодноразово чудову нагоду пересвідчитися в тому, що про це думає сам народ, якого ганяють на картошку, і що для них, як вони вважають, потрібне і важливе.

Зокрема, не далі як у вересні ц.р. особисто спілкувався я зі своїм троюрідним братом, студентом технікуму, який саме і належить до тих, кого ганяють "на картоплю" (тіки в останньому випадку це були груші). Спілкувався зі старшими рідними. Вони геть не бачать у цих практиках чогось радикально неправильного за визначенням (до речі, їм там ще якісь копійки за це все-таки платять). Я їм чесно доніс свій стримано критичний погляд на практику примусової праці. Але якби нон_смілодон намагатися їх переконувати, що у них там галіма Африка ітд — це було би смішно і сумно.

Так, можливо, була більш вільнолюбна частина білоруського суспільства, яка в результаті або в тюрмі, або виїхала. Ну значить, вас було настільки значущо багато, і ви настільки об’єднано боролися. Нехай мене вибачить Лявон Вольскі, але мені скидається на то, що група we are the 99% у білоруському кейсі обрала ковбасу без особливих мук.

Іронія в тому, що оці борці проти "лукашизму" самі ж скочуються у той ще фашизм. Аякже, визначати за бидло, що йому, бидлу, потрібно — кваліфікуюча ознака небидла ;)

Та й взагалі, небидло в мені говорить: вийди поночі на троєщину/борщагівку і розкажи мені після того, що привчати молодняк виду гомо сапієнс к труду дабравольнапрінудітєльна — це ідея погана за визначенням :)

[noddeat.livejournal.com]

Проблема в тому, що люди не бачать нічого поганого тільки тому, шо не знають альтернативи/ніколи не жили в альтернативному світі.

Думаєш, у 1860-х роках бракувало прихильників кріпацтва? Не сумніваюсь, навіть, шо вони становили більшість тоді.

>Іронія в тому, що оці борці проти "лукашизму" самі ж скочуються у той ще фашизм. Аякже, визначати за бидло, що йому, бидлу, потрібно — кваліфікуюча ознака небидла ;)

вони нічим від Лукашенка не відрізняються і підтримують антидемократичні цінності, це факт.

Я особисто вважаю, що демократію нав’язати неможливо, вона повинна іти знизу. Відповідно, якщо більшість все влаштовує, нічого зробити неможливо.

А взагалі, найкращий текст на цю тему написав Драгоманов, про Швейцарію:
http://www.ditext.com/drahomanov/swiss.html

100 років минуло, а текст все ще актуальний, і в жодній іншій країні так і не з’явилося ліпшого устрою.